Словарь української мови (1924)/вилиці

by Борис Грінченко

◀ вилити

Словарь української мови Борис Грінченко В вилиці

вилицювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ви́лиці, ць, ж. мн. 1) = Вила 2. Шух. I. 194. Также какъ часть мотови́ла. Шух. I. 150. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. Шух. I. 299. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. Шух. I. 153. 4) Часть цѣпа. См. Вуголов. Шух. I. 166. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. Павлогр. у. (Залюбовск.). 6) Затылокъ рыбы. Шух. I. 224.