Словарь української мови (1924)/вуголов

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вуголов
Берлін: Українське слово, 1924

Ву́голов, ва, м. 1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются ви́лиці, а кольцо ихъ соединяющее — ремінни́к. Шух. I. 166. 2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ. Шух. I. 79.