Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вирушити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вирушити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́рушити, шу, шиш, гл. Отправиться, двинуться. Вирушу я так потужно, що безумством буде против мене воювати. К. МБ. XII. 266.