Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вирядити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вирядити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́рядити, ся. См. Виряжа́ти, ся.