Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вирядка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вирядка
Берлін: Українське слово, 1924

Виря́дка, ки, ж. Снаряженіе въ дорогу. Ото ж як він їхав туди, то мати позичила у мене на вирядку грошей. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).