Словарь української мови (1924)/відпрохувати
| ◀ відпрохати | Словарь української мови В відпрохувати |
відпрохуватися ▶ |
|
Відпро́хувати, хую, єш, сов. в. відпроха́ти, ха́ю, єш, гл. = Відпрошувати, відпросити.
| ◀ відпрохати | Словарь української мови Борис Грінченко В відпрохувати |
відпрохуватися ▶ |
|
Словарь української мови — В
відпрохувати
Борис Грінченко
1924
Відпро́хувати, хую, єш, сов. в. відпроха́ти, ха́ю, єш, гл. = Відпрошувати, відпросити.