Словарь української мови (1924)/відпрохуватися

by Борис Грінченко

◀ відпрохувати

Словарь української мови Борис Грінченко В відпрохуватися

відпрошувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відпро́хуватися, хуюся, єшся, сов. в. відпроха́тися, ха́юся, єшся, гл. = Відпрошувати, ся. Заплатив Беркові гроші, а з процентом одпрохався. Левиц. I. 108. Мнж. 102.