Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відпрягати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відпрягати
Берлін: Українське слово, 1924

Відпряга́ти, га́ю, єш, сов. в. відпрягти́, жу́, же́ш, гл. Отпрягать, отпречь. Відпрягли коней. Стор. II. 97.