Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відпрядати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відпрядати
Берлін: Українське слово, 1924

Відпряда́ти, да́ю, єш, сов. в. відпря́сти, пряду́, де́ш, гл. Прясть въ отплату за что, отрабатывать, отработать пряденіемъ. Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Грин. III. 399. Хто мені буде чужі мітки одпрядать? Мил. 219.