Словарь української мови (1924)/галівник
| ◀ Галичина | Словарь української мови Г галівник |
галка ▶ |
|
Галівни́к, ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянутъ паромъ. Каменец. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. См. Галювати 1.
| ◀ Галичина | Словарь української мови Борис Грінченко Г галівник |
галка ▶ |
|
Словарь української мови — Г
галівник
Борис Грінченко
1924
Галівни́к, ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянутъ паромъ. Каменец. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. См. Галювати 1.