Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/голоруч

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
голоруч
Берлін: Українське слово, 1924

Голору́ч, нар. 1) Голыми руками. Вхопив жарину голоруч. 2) Съ пустыми руками. Хто ж продасть, як піду я голоруч? дайте грошей. Каменец. у.