Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гульбощі

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гульбощі
Берлін: Українське слово, 1924

Гу́льбощі, щів, ж. мн. Гулянье, веселіе, кутежъ. Не втомлена гульбощами, горем не перемучена, ясна була собі, як тихеє літо. МВ. II. 83.