Словарь української мови (1924)/гульвіса

by Борис Грінченко

◀ гульбощі

Словарь української мови Борис Грінченко Г гульвіса

гульк ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гульві́са, си, м. Гуляка, повѣса, шалопай. К. ЧР. 130. Котл. Ен. I. 33. Чуб. I. 245. А з яру та лісу, з собаками та псарями, їде пан гульвіса. Шевч. 472.