Словарь української мови (1924)/гуркота

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гуркнути Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гуркота 		гуркотати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Гурко́та́, ти, ж. 1) = Гуркіт. 2) Мурлыканіе. А на кота — гуркота, а на діти — дрімота. Мет. 3.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/гуркота&oldid=619077