Словарь української мови (1924)/диковинний
Зовнішній вигляд
◀ диковина | Словарь української мови Д диковинний |
диктувати ▶ |
|
Диковинний, а, е = Дивовижний. Сталось щось надзвичайне, диковинне, таке, чого ніколи не буває. Ном. стр. 288. № 7910.