Словарь української мови (1924)/душогубний

by Борис Грінченко

◀ душогубка

Словарь української мови Борис Грінченко Д душогубний

душогубник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Душогу́бний, а, е. 1) Убійственный. 2) Душу погубляющій. Ради душогубної користи. К. ПС. 15.