Словарь української мови (1924)/жбурити

by Борис Грінченко

◀ жбирь

Словарь української мови Борис Грінченко Ж жбурити

жбурляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жбу́рити, рю, риш и жбурля́ти, ля́ю, єш, одн. в. жбурну́ти, ну́, не́ш, гл. = Шпурляти, шпурнути. Жбурляє чорт дідьком. Посл. Як жбурне книжкою під поріг. Св. Л. 230.