Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зав'ялити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зав'ялити
Берлін: Українське слово, 1924

Зав'яли́ти, лю, лиш, гл. = Зв'ялити. Не зав'ялив би свої літа молодії, як тепер в'ялить. О. 1862. X. 13.