Словарь української мови (1924)/завихрити
| ◀ завихоритися | Словарь української мови З завихрити |
завихтуритися ▶ |
|
Завихри́ти, рю́, ри́ш, гл. Поднять шумъ. Поки нема його, то й тихо, а як прийшов, так і завихрив. НВолын. у.
| ◀ завихоритися | Словарь української мови Борис Грінченко З завихрити |
завихтуритися ▶ |
|
Словарь української мови — З
завихрити
Борис Грінченко
1924
Завихри́ти, рю́, ри́ш, гл. Поднять шумъ. Поки нема його, то й тихо, а як прийшов, так і завихрив. НВолын. у.