Словарь української мови (1924)/завихтуритися
| ◀ завихрити | Словарь української мови З завихтуритися |
завичити ▶ |
|
Зави́хтуритися, риться, гл. безл. Захотѣться сильно и чтобы скоро сдѣлалось желаемое. Завихтурилося іти в наймички. Вас. 213.
| ◀ завихрити | Словарь української мови Борис Грінченко З завихтуритися |
завичити ▶ |
|
Словарь української мови — З
завихтуритися
Борис Грінченко
1924
Зави́хтуритися, риться, гл. безл. Захотѣться сильно и чтобы скоро сдѣлалось желаемое. Завихтурилося іти в наймички. Вас. 213.