Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запряганий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запряганий
Берлін: Українське слово, 1924

Запря́ганий, а, е. Бывшій въ упряжи. Не вміє, кажеш, возить: та він уже тричі запряганий. Канев. у.