Словарь української мови (1924)/запряганий

by Борис Грінченко

◀ запручувати

Словарь української мови Борис Грінченко З запряганий

запрягати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Запря́ганий, а, е. Бывшій въ упряжи. Не вміє, кажеш, возить: та він уже тричі запряганий. Канев. у.