Словарь української мови (1924)/застеляти

by Борис Грінченко

◀ застелити

Словарь української мови Борис Грінченко З застеляти

застелятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Застеля́ти, ля́ю, єш, сов. в. застели́ти, лю́, леш, гл. = Застилати, заслати. Достала скатірку, стіл застеляє. МВ. II. 20. Білу постіль застелю. Чуб. V. 48.