Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заіржати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заіржати
Берлін: Українське слово, 1924

Заіржа́ти, жу́, же́ш, гл. = Заржати. А кінь заіржав, аж ліс задріжав. Грин. III. 216.