Словарь української мови (1924)/заіржати
Зовнішній вигляд
◀ заіржавіти | Словарь української мови З заіржати |
заіскрити ▶ |
|
Заіржа́ти, жу́, же́ш, гл. = Заржати. А кінь заіржав, аж ліс задріжав. Грин. III. 216.
◀ заіржавіти | Словарь української мови Борис Грінченко З заіржати |
заіскрити ▶ |
|
Словарь української мови — З
заіржати
Борис Грінченко
1924
Заіржа́ти, жу́, же́ш, гл. = Заржати. А кінь заіржав, аж ліс задріжав. Грин. III. 216.