Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/звичме

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
звичме
Берлін: Українське слово, 1924

Зви́чме, нар. = Звичайно 3. Звичме, московська напасть. Ном. № 847.