Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/злукавнувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
злукавнувати
Берлін: Українське слово, 1924

Злука́внувати, ную, єш, гл. = Злукавити. Не можна було йому злукавнувати. Кв. I. 72.