Словарь української мови (1924)/злукавіти
| ◀ злукавити | Словарь української мови З злукавіти |
злукавнувати ▶ |
|
Злука́віти, вію, єш, гл. Сдѣлаться лукавымъ, хитрымъ. Запаніє, злукавіє, то все одно що і вмерла. Св. Л. 63.
| ◀ злукавити | Словарь української мови Борис Грінченко З злукавіти |
злукавнувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
злукавіти
Борис Грінченко
1924
Злука́віти, вію, єш, гл. Сдѣлаться лукавымъ, хитрымъ. Запаніє, злукавіє, то все одно що і вмерла. Св. Л. 63.