Словарь української мови (1924)/косиня

by Борис Грінченко

◀ косинець

Словарь української мови Борис Грінченко К косиня

коситень ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Косиня́, ні́, ж. Кривая линія, кривизна. Наша межа йде рівно, а далі косинею, а від косині знов рівно. Донск. обл. Міусск. окр.

II. Косиня́, ня́ти, ж. Ум. отъ коса. Роздивлялась на свої бровинята, лизала пальці і приглажувала ними свої косинята. Левиц. I. 199.