Словарь української мови (1924)/обруч

by Борис Грінченко

◀ обрус

Словарь української мови Борис Грінченко О обруч

обручати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обру́ч, ча́, м. 1) Обручъ на кадкѣ, бочкѣ и проч., въ рыболовномъ снарядѣ назыв. ятір и пр. Шух. I. 227. См. также решітка 5. Шух. I. 167.

О́бруч, нар. Рядомъ съ кѣмъ. Пійде обруч із паніматкою. К. ДС. 7.