Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обручати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обручати
Берлін: Українське слово, 1924

Обруча́ти, ча́ю, єш, сов. в. обручи́ти, чу́, чиш, гл. Обручать, обручить.