Словарь української мови (1924)/обрікати

by Борис Грінченко

◀ обріка

Словарь української мови Борис Грінченко О обрікати

обрікатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обріка́ти, ка́ю, єш, сов. в. обректи́, речу́, че́ш, гл. Обѣщать, пообѣщать. На заручинах… обрікають молодятам подарунки. О. 1862. IV. 7.