Словарь української мови (1924)/окорм
Зовнішній вигляд
◀ окоренок | Словарь української мови О окорм |
окостуватий ▶ |
|
О́корм, му, м. Продовольствіе, провіантъ. Почали жолніре, консистуючи в городах і селах, беззаконні окорми і напитки од людей вимагати. К. ЧР. 10.