Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/окорм

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
окорм
Берлін: Українське слово, 1924

О́корм, му, м. Продовольствіе, провіантъ. Почали жолніре, консистуючи в городах і селах, беззаконні окорми і напитки од людей вимагати. К. ЧР. 10.