Словарь української мови (1924)/опіратися
| ◀ опірати | Словарь української мови О опіратися |
опіром ▶ |
|
Опіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. опе́ртися, опру́ся, ре́шся, гл. 1) = I. Обпіратися, обіпертися. Ой перестань, чумаченьку, на пужально й опіратися. Чуб. V. 1033. 2) Сопротивляться, оказывать, оказать сопротивленіе. Вже біді не опруся. Гол. I. 178.