Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поваб

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поваб
Берлін: Українське слово, 1924

По́ваб, бу, м. Влеченіе. Із сього благословенного навіки повабу виникла їх думка… К. ХП. 8. Шкода нашого повабу й залицяння! К. (ЗОЮР. II. 200).