Словарь української мови (1924)/поваб
| ◀ побуяти | Словарь української мови П поваб |
поваба ▶ |
|
По́ваб, бу, м. Влеченіе. Із сього благословенного навіки повабу виникла їх думка… К. ХП. 8. Шкода нашого повабу й залицяння! К. (ЗОЮР. II. 200).
| ◀ побуяти | Словарь української мови Борис Грінченко П поваб |
поваба ▶ |
|
Словарь української мови — П
поваб
Борис Грінченко
1924
По́ваб, бу, м. Влеченіе. Із сього благословенного навіки повабу виникла їх думка… К. ХП. 8. Шкода нашого повабу й залицяння! К. (ЗОЮР. II. 200).