Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повірхник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повірхник
Берлін: Українське слово, 1924

Повірхни́к, ка, м. Крыша надъ стрункою, — частью кошари, гдѣ доятъ овецъ гуцульскіе пастухи. Шух. I. 193, 194.