Словарь української мови (1924)/повішатися
| ◀ повішати | Словарь української мови П повішатися |
повішеник ▶ |
|
Пові́шатися, шаюся, єшся, гл. Повѣситься. Побіг до того дуба і на ньому повішався. Чуб. II. 381.
| ◀ повішати | Словарь української мови Борис Грінченко П повішатися |
повішеник ▶ |
|
Словарь української мови — П
повішатися
Борис Грінченко
1924
Пові́шатися, шаюся, єшся, гл. Повѣситься. Побіг до того дуба і на ньому повішався. Чуб. II. 381.