Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поголитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поголитися
Берлін: Українське слово, 1924

Поголи́тися, лю́ся, лишся, гл. Побриться. Звелів йому умитися й поголитися, бо борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.