Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подунути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подунути
Берлін: Українське слово, 1924

Поду́нути, ну, неш, гл. = Подути. Сонце пригріло, вітер подунув. Рудч. Ск. I. 87.