Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пожинатоньки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пожинатоньки
Берлін: Українське слово, 1924

Пожина́тонькигл. ум. отъ пожинати. Широке поле, жито густеє… Чим же тоє пожинатойки? Чуб. V. 385.