Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поклонити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поклонити
Берлін: Українське слово, 1924

Поклони́ти, ся. См. Поклоняти, ся.