Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поклонець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поклонець
Берлін: Українське слово, 1924

Покло́нець, нця, м. = Поклін. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричі положила. Мкр. Г. 35.