Словарь української мови (1924)/поклонець
| ◀ покліть | Словарь української мови П поклонець |
поклонити ▶ |
|
Покло́нець, нця, м. = Поклін. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричі положила. Мкр. Г. 35.
| ◀ покліть | Словарь української мови Борис Грінченко П поклонець |
поклонити ▶ |
|
Словарь української мови — П
поклонець
Борис Грінченко
1924
Покло́нець, нця, м. = Поклін. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричі положила. Мкр. Г. 35.