Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поклясти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поклясти
Берлін: Українське слово, 1924

Покля́сти, кляну́ и клену́, не́ш, гл. Поклясть, проклясть. Мене, молоду, кожен поклене. Чуб. V. 747.