Словарь української мови (1924)/покоритися

by Борис Грінченко

◀ покорити

Словарь української мови Борис Грінченко П покоритися

покорм ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Покори́тися, рю́ся, ришся, гл. Покориться, смириться предъ кѣмъ. Кому мені покоритися: чи старому та старенькому, чи малому та малесенькому. Чуб. V. 669.