Словарь української мови (1924)/покорм
| ◀ покоритися | Словарь української мови П покорм |
покормити ▶ |
|
По́корм, му, м. Молоко матери (женщины, самки). Рудч. Ск. I. 135. Мати занедужала, і в неї не стало покорму. Стор. МПр. 29.
| ◀ покоритися | Словарь української мови Борис Грінченко П покорм |
покормити ▶ |
|
Словарь української мови — П
покорм
Борис Грінченко
1924
По́корм, му, м. Молоко матери (женщины, самки). Рудч. Ск. I. 135. Мати занедужала, і в неї не стало покорму. Стор. МПр. 29.