Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покорм

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покорм
Берлін: Українське слово, 1924

По́корм, му, м. Молоко матери (женщины, самки). Рудч. Ск. I. 135. Мати занедужала, і в неї не стало покорму. Стор. МПр. 29.