Словарь української мови (1924)/покрикати
| ◀ покрик | Словарь української мови П покрикати |
покрикнути ▶ |
|
Покрика́ти, ка́ю, єш, гл. Кричать, покрикивать. І він кричить, покрикає. Мил. М. 38.
| ◀ покрик | Словарь української мови Борис Грінченко П покрикати |
покрикнути ▶ |
|
Словарь української мови — П
покрикати
Борис Грінченко
1924
Покрика́ти, ка́ю, єш, гл. Кричать, покрикивать. І він кричить, покрикає. Мил. М. 38.