Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покійний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покійний
Берлін: Українське слово, 1924

Покі́йний, а, е. Покойный, умершій. Загубила материну хустку, що ще од її покійної матері. Кв.