Словарь української мови (1924)/половниця

by Борис Грінченко

◀ половник

Словарь української мови Борис Грінченко П половниця

половничник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Половни́ця, ці, ж. 1) = Полуниця. 2) Полольщица. Полоти нездужаєш, — нехай тобі половницю нарає. О. 1862. VII. 36. По тім боці пшениченька, по сім боці половниченька. Чуб. V. 380.