Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/половничник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
половничник
Берлін: Українське слово, 1924

Половни́чник, ка, м. 1) = Полуничник. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216.