Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поліг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поліг
Берлін: Українське слово, 1924

По́ліг, логу, м. 1) Низменное мѣсто у рѣки. 2) = Покіс. Шух. I. 170.