Словарь української мови (1924)/помийниця
| ◀ помийник | Словарь української мови П помийниця |
помикати ▶ |
|
Поми́йниця, ці, ж. 1) Лоханка для помоевъ, помойница. Се ходить віник по винниці, — буде кваша в помийниці. Чуб. I. 110. 2) Бранное слово для женщины. Шух. I. 34. Жиді́вська, па́нська поми́йниця. Брань для женщины служащей у евреевъ, у господъ. Грин. I. 235, 241. Ум. Поми́йничка.