Словарь української мови (1924)/понаважувати
| ◀ понабурковувати | Словарь української мови П понаважувати |
понавалювати ▶ |
|
Понава́жувати, жую, єш, гл. То-же, что и наважити, но во множествѣ или о многихъ.
| ◀ понабурковувати | Словарь української мови Борис Грінченко П понаважувати |
понавалювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаважувати
Борис Грінченко
1924
Понава́жувати, жую, єш, гл. То-же, что и наважити, но во множествѣ или о многихъ.